Історія науки і техніки розкриває як поєднані між собою природнича, технічна, виробнича та гуманітарна складові культури. При цьому розкривається картина накопичення суперечностей між людиною і природою. Показано як ці суперечності розв’язуються в сучасних вимогах. Курс спрямований на те, щоб студенту усвідомити: прогрес рухають не війни і революції. Його рухають вчені, інженери, винахідники, створені ними наука, техніка, виробництво, яке розвивається на їх досягненнях, наукові знання і культура, якими володіє людина. Історія науки і техніки помічена не тільки відкриттями, але і іменами їх творців. Часто доля їх трагічна. Її завданням є вивчення історії пізнання світу і тому близько пов’язану з філософією, чи під кутом зору історії виробничих сил, чи на невід’ємну частину громадянської історії, історії культури, чи на розділ тієї чи іншої спеціальної науки. У навчальному курсі послідовно розкрито, що національна вища технічна школа не може обмежуватись тільки чисто професійною підготовкою. Тому не можна ігнорувати необхідність виховання особистої відповідальності не лише за долю своєї країни і її народу, а й за подальший розвиток цивілізації, за стан природного середовища, в якому живе людство. В курсі доведено, що без засвоєння історії науки і техніки, закономірностей їх розвитку на всіх етапах людської діяльності неможливо готувати фахівця в науково-технологічній та інноваційній сферах, ефективно використовувати інформаційні технології. Так висвітлюється гуманітарна складова як місток до освіченості людини, як чинник трансляції системи культурних цінностей. Історія науки і техніки єдина з усіх навчальних дисциплін, де показано синтез наукових знань усіх без винятку курсів, які вивчаються в технічному вузі. Тут розкрито як поєднуються між собою література, мистецтво, наука і техніка. Знайомство з історією науки і техніки показує, що ця навчальна дисципліна сприяє розвитку у майбутніх спеціалістів правильних уявлень про історію науки і техніки, зростанню загальної і професійної культури, розвитку синергетичного мислення. Тут виявляється одна із рис, яку не може представити ні одна навчальна дисципліна: гуманістична діяльність спеціалістів початку двадцять першого століття пов’язана з рівнем інтелекту так само, як пов’язані між собою науково-технічні, соціально-економічні, екологічні, демографічні та інші проблеми, що стали глобальними для населення планети Земля. Крізь призму цих положень у навчальному курсі значна частина матеріалу представлена крізь призму наукових революцій, науково-технічного розвитку ХХ століття. Своєрідність науково-технічного розвитку другої половини ХХ і початку ХХІ століття. При цьому в динаміці прогресу висвітлено основні напрямки наукових досліджень, у різних сферах суспільного життя, біотехнології, кібернетиці, мікроелектроніці, лазерних і нанотехнологій, волоконно-оптичних ліній зв’язку.